Пароль повторюй знов і знов!
Не забувай його й мені нагадуй!
Я ж жінка, в нас така любов:
як не почуєм, то мстимо чи плачем...
Повір, здалось воно тобі,
Оті тяжкі безсонні ночі,
Коли ужалять у безглуздій тьмі
Тебе жорстокі та байдужі очі...
Коли усмішка ніжна вже ножем
Розріже навпіл почуття між нами.
Та так, що більш не повернеш
Ти їх медово-теплими словами.
Не обіцяй - не треба цих прикрас!
Я й так відчую. Точно! Безперечно!
Ти лиш повторюй пару рідних фраз.
Пароль - "кохаю" щиро, сліпо, чесно!
